П'ятниця, 19 серпня 2016 02:22

В Україні одночасно відбувається реформа місцевого самоврядування, територіального устрою та державної регіональної політики

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Анатолій Ткачук, один з ідеологів реформи децентралізації в Україні, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства, про стан реформи і події, які навколо неї відбуваються в 2016 році.

В цьому огляді ми наводимо його думки щодо викликів, з якими реформа стикається в цьому році.

Реформа децентралізації проходить досить швидко. Давайте порівняємо з іншими країнами, де відбувалася децентралізація – Данія, Швеція, Норвегія, Латвія. У них процес тривав десять років. А ми за півроку отримали результати більші, ніж у них за десять.

Чи могло б бути ще краще? Звичайно!

 

Для цього потрібно, щоб в Україні існував єдиний центр реформ, який, на жаль, досі не створений. Я не маю на увазі Національну раду реформ. Я кажу про урядовий рівень.

Тому що в усіх країнах реформи здійснює уряд. Тому єдиним центром реформ може бути тільки уряд. Як це відбувається?

В Уряді створюється спеціальний комітет чи спеціальна група, яка отримує важливі повноваження, а також місить в собі групу інтелектуалів, які тримають філософію реформи. Всі документи дуже швидко розглядаються там, тут же погоджуються і одразу ж ухвалюються урядом. Тоді всі міністерства розуміють, що вони не можуть зупинити процес.

За таких обставин реформа децентралізації відбувається ініціативним методом завдяки людям, які знаходяться або в місцевому самоврядуванні, або в громадському середовищі, які стимулюють процес. І тепер процес набуває незворотного характеру.

Один із стереотипів, що Україна проводить децентралізацію як Польща. Ні, не проводить.

В Україні одночасно відбувається реформа місцевого самоврядування, територіального устрою та державної регіональної політики. А в Польщі в 90-му році відбулася просто передача компетенцій гмінам [гміна – найменша адміністративна одиниця в Польщі], які були створенні раніше.

Якщо подивитися, що було зроблено за останніх два роки, то в нас була повністю сформована нормативна база, яка дає змогу співробітничати територіальним громадам, об’єднуватися громадам, розподіляти ресурси для громад і найголовніше було проведено бюджетну децентралізацію, а саме ухвалено Концепцію реформи; Закон "Про співробітництво територіальних громад", Закон "Про добровільне об’єднання громад", Закон "Про засади державної регіональної політики", внесено зміни до низки законів в сфері містобудування.

Це означає, що сьогодні бюджетна система є стимулююча. Громади, які залишають в себе значно більше ресурсів. Ресурси можуть бути реінвестовані. У той же час громади, які не сприяли залученню бізнесу на своїй території, не будуть мати можливості підтягнутися до середньо українського рівня.

Вирівнювання по доходах, яке сьогодні відбувається, дає змогу громаді фактично приймати ті рішення, за які вона сама нестиме відповідальність перед виборцями.

Тобто раніше могли говорити виборцям: "у нас мало грошей, бо Київ все забрав" або "у нас грошей мало, бо нам Київ не дав", а зараз це все достатньо просто: ми сформували ресурси в себе, ми маємо кошти, ми не займаємося бізнесом, значить, не маємо коштів. Тоді люди можуть подивитися, наскільки ефективне вони обрали для себе управління громадою.

Уже є підготовлений законопроект, відбулося засідання робочої групи в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Якщо буде політичне рішення, його можна швидко проголосувати в парламенті і розв’язати низку проблем. Секрет рішення дуже простий: якщо в межах району існує одна громада, тоді не працює конституційна норма, що районні ради представляють спільні інтереси територіальної громади.

Дія районної ради припиняється. В такому випадку районна рада не делегує повноваження районній державній адміністрації, відтак повноваження райдержадміністрації різко звужується і переходять в режим контролю.

Тобто це те, про що говорять багато років про так званих префектів. Реформа, яка відбувається добровільним етапом, створює спокійний і плавний перехід до адміністрацій з контрольно-наглядовими і координаційними функціями.

Часових рамок не має. Але в нас процес першого етапу відбувся достатньо швидко.

Ми отримали 8% об’єднаних громад за півроку, це значно більше, ніж проводили за десять років інші країни. Наприклад, Латвія за десять років тільки 5% мала об’єднаних громад, в Данії – 4%. У нас хороша динаміка. Якщо сьогодні будуть прийняті зміни до закону "Про добровільне об’єднання" і передбачено можливість приєднання, то ми за цей рік отримаємо ще кращі результати.

Потрібний спрощений механізм приєднання, за яким вибори не проводяться.

Люди сьогодні перш за все звертають увагу на економіку. Чи є там якесь виробництво, чи є там можливість дітям ходити до нормальної школи.

Не секрет, що маємо складну демографічну ситуацію на селі, знелюднення цілих сільських районів і тому потрібні точки, де концентрується хоча б якесь життя. І ця точка має стати якірною. Як правило, такими точками виступає райцентр або селище, де є потужне підприємство, сільський клуб, школа, дільнична лікарня, тобто де є певна інфраструктура.

Щодо освіти, то тут дуже цікава ситуація. В середньому на дитину держава дає цільову дотацію в розмірі 9 000 гривень. У некомплектних школах витрати на одну дитину складає 15-20-32 тисячі гривень, тобто компенсувати ці кошти дуже складно. Коли громада об’єднується, а це 7-8 тисяч чоловік населення, то отримуємо 750 дітей. Це виходить 7 млн гривень субвенції. Плюс до цього громада отримує 60% податку на дохід фізичних осіб. Це дає змогу відмоделювати ситуацію так, щоб була опорна нормальна школа з витратами 7-8 тисяч на дитину, а там, де некомплектні школи, перетворити їх на НВК – дитячий садочок і початкові класи.

 

Читати 3788 разів Останнє редагування П'ятниця, 19 серпня 2016 13:58
Олександр Хоруженко

Директор Центру досліджень регіональної політики, експерт з комунікаційних стратегій.

Головний редактор медіа-платформи www.sumynews.com [з січня 2009 року].

Координатор Громадянської мережі ОПОРА в Сумській області [2014-2015 рр.].

В 1995-2000 рр. навчався в Сумському державному педагогічному університеті, історичний факультет та факультет іноземних мов.

В 2000-2002 рр. навчався в Ukrainische Freie Universität [Мюнхен, Німеччина].

В 2006 році навчання в Українській школі політичних студій [Київ, Україна] та Summer university of democracy [Рада Європи, Страсбург].

В 2014 році навчався в Visegrad School of Political Studies на базі European Academy of Diplomacy [Варшава, Польща].

В 2000-2004 рр. викладав правничі дисципліни в Сумському державному педагогічному університеті.

В 2004 році працював на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі [ОБСЄ], консультантом в Сумській області в реалізації проекту "Підтримка в подальшому вдосконаленні виборчого процесу в Україні".

В 2005-2006 рр. працював начальником управління з питань внутрішньої політики Сумської обласної державної адміністрації.

Автор і ведучий політичних програм "Agenda" на сайті медіа-платформи SumyNews та "Realpolitik" на телеканалі "Відікон".

Сторінка на facebook.

www.sumynews.com